Урок хімії

Тема: Класифікація хімічних реакцій


Мета: узагальнити і систематизувати знання про класифікацію хімічних
реакцій в органічній і неорганічні хімії, розвивати вміння класифікувати хімічні реакції за різними ознаками та записувати відповідні рівняння, спостерігати, аналізувати, робити висновки; виховувати прагнення до успіху.
Обладнання та реактиви: амоній дихромат, фарфорова чашка, штатив з
пробірками, розчини купрум(ІІ) сульфату, натрій гідроксиду, алюміній, цинк,
хлоридна кислота, спиртівка, тримач для пробірок. 

                                                                                       Читати повний конспект

 Методичні розробкиуроків хімії в 9 класіз теми «Розчини»(за підручником Лашевської Г. А.«Хімія. 9 клас»)

 Тема 1. Розчини (частина І)
                 
                     Зміст навчального матеріалу
Значення розчинів у природі та житті людини.
Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини.
Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.
Вода як розчинник.
Будова молекул води, поняття про водневий зв’язок.
Розчинність, її залежність від різних чинників.
Насичені й ненасичені розчини.
Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.
Фізико-хімічна суть процесу розчинення. Поняття про кристалогідрати.
Кількісний склад розчину.
Масова частка розчиненої речовини.
Виготовлення розчину.

Розрахункові задачі:
1. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.

Демонстрації:
1. Теплові явища під час розчинення  (розчинення амоній нітрату концентрованої сульфатної кислоти у воді).

2.  Виготовлення розчину.

Практична робота № 1.
Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень:
·         наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, суспензій, емульсій, кристалогідратів;
·         розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини;
·         пояснює суть процесу розчинення, вплив різних чинників на розчинення, утворення водневого зв’язку;
·         обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;
·         обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;
·         виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини.
        ·         (Міністерство освіти і науки України. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 – 11 класи. Затверджено Міністерством освіти і науки України. – К.: «Перун», 2005.)
Урок 1

Тема:  Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини.


         ·                   дати поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини;
         ·                   класифікацію дисперсних систем; обґрунтувати значення дисперсних                    
систем у природі і житті  людини;
         ·                   розвивати критичне мислення, кругозір учнів, вміння аналізувати, робити   висновки;
         ·                   виховувати інтерес до пізнання навколишнього світу.           
Урок 2
Тема: Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина

Мета:
    ·        сформувати уявлення про розчини, як системи. що складають з двох і                    більше компонентів; навчити учнів самостійно аналізувати значення                      розчинів у побуті, медицині, народному господарстві; ознайомити учнів з              особливостями будови води, здатністю утворювати водневі зв’язки, дати                поняття про «диполь»
    ·        розвивати критичне мислення, вміння аналізувати, робити висновки,                      уміння застосовувати раніше здобуті знання при формуванні нових знань;
    ·        виховувати прагнення до формування наукового світогляду, пізнання                    навколишнього світу.
Урок 3
Тема: Фізико-хімічна суть процесу розчинення. Поняття про кристалогідрати. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

Мета:
·         розглянути розчинення як фізико-хімічний процес, розкрити його суть; дати поняття про кристалогідрати, їх застосування людиною, пояснити причини тих чи інших теплових явищ, що супроводжують розчинення речовин; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
·         розвивати в учнів критичне мислення, вміння спостерігати і пояснювати фізико-хімічні процеси;
·         виховувати прагнення до розширення свого наукового світогляду.
Урок 4
Тема: Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені розчини
Мета:
  • сформувати знання про розчинність речовин, розглянути чинники, від     яких вона залежить, класифікацію розчинів; навчити учнів розрізняти насичені і ненасичені, концентровані і розбавлені розчини, використовувати графіки кривих розчинності, застосовувати теоретичні знання, робити розрахунки;
  • розвивати логічне мислення, вміння аналізувати та робити висновки;
  • виховувати прагнення до здобуття нових знань.
Урок 5
Тема: Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини

Мета:
  • ознайомити учнів із кількісним зображенням складу розчину, навчити учнів обчислювати масову частку розчиненої речовини, масу розчиненої речовини в розчині;
  • розвивати логічне мислення, вміння аналізувати умову задачі та знаходити шляхи раціонального розв’язування;
  • виховувати прагнення до здобуття нових знань.
Урок 6
Практична робота № 1
Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини

Мета:
·         закріпити вміння проводити розрахунки з використанням масової частки розчиненої речовини, формувати практичні навики приготування розчинів із заданою масовою часткою розчиненої речовини, вміння застосовувати здобуті знання в практичній діяльності, навики дотримання правил техніки безпеки;
·         розвивати логічне мислення, вміння працювати в хімічній лабораторії;

·         виховувати самостійність у роботі.
Урок 7
Узагальнення знань з теми «Розчини»

Мета:
        ·         узагальнити і систематизувати знання з теми «розчини», закріпити                         вміння розвязувати задачі з даної теми;
        ·         розвивати логічне мислення, уміння аналізувати та робити висновки,                     встановлювати причинно-наслідкові звязки;
        ·         виховувати прагнення до нових знань, розширення наукового світогляду.
 
Top