Досвід роботи вчителя хімії Мусієнко Ірини Владиславівни. Покровсько-багачаська ЗОШ І-ІІІ ст.
Досвід роботи вчителя хімії Покровськобагачанської ЗОШ І – ІІІ ст.
Мусієнко Ірини Владиславівни
«Активізація пізнавальної діяльності учнів
як засіб формування ключових компетентностей в хімії»
   
                             Актуальність проблеми
Оновлення шкільної хімічної освіти відбувається на засадах принципів гуманізації, гуманітаризації, диференціації, орієнтації на особистість учня. Знання, здобуті в результаті навчання хімії, є засобом самореалізації людини в житті, соціальної адаптації, конструктивної суспільної діяльності, умовою забезпечення гармонійного життя. Крім традиційних завдань формування наукового світогляду учнів на основі засвоєння системи знань про речовини та їх перетворення ставляться нові завдання, а саме щодо формування засобами навчального предмета компетентностей учнів.
«Навчання, позбавлене будь-якого інтересу і здобуті тільки силою примусу знання вбивають в учня бажання до самого навчання, без якого він далеко не піде»          
                                                                           (К. Д. Ушинський)
Теоретична база
Розвиток ключових компетентностей в хімії передбачає: уміння спостерігати в пояснювати хімічні явища, що відбуваються в лабораторії, на виробництві та у повсякденному житті; порівнювати, виокремлювати суттєве, встановлювати причинно наслідкові зв’язки, доказово і зв’язно викладати вивчений матеріал, самостійно здобувати знання і застосовувати їх.
Багатовіковий досвід свідчить про те, що навчання треба зробити активним, щоб діти з інтересом здобували знання, пізнавали навколишній світ. Цього можна досягти, дотримуючись принципу співробітництва. Принцип активності дитини в процесі навчання був і залишається одним з основних у дидактиці. Під цим поняттям розуміється така якісна діяльність, що характеризується високим рівнем мотивації, усвідомленою потребою в засвоєнні знань і умінь, результативністю і відповідністю соціальним нормам. Саме ця активність виникає в результаті ціле-направлених педагогічних впливів, застосуванні різних педагогічних технологій.
Активізація навчально-пізнавальної діяльності – це процес, спрямований на посилену спільну навчально-пізнавальну діяльність учителя і учнів, на спонукання до її енергійного цілеспрямованого здійснення, на подолання інерції пасивності та стереотипних форм викладання і навчання.
Активізацію навчальної діяльності слід розуміти як мобілізацію вчителем інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів на досягнення конкретної мети навчання і виховання. Інакше кажучи, активізація учнів є процес і результат стимулювання активності учнів.
                                       
Провідна ідея досвіду
Активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають особу до виявлення активності. Для цього потрібна така організація процесу пізнання, у якій об’єкт пізнання був би включений у сферу діяльності школяра і діалектична взаємодія між ними створювала б передумови виявлення особистості. На уроках це можуть бути ситуації, у яких учень повинен:
- захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися здобутими знаннями;
- ставити запитання вчителю, зясовувати незрозуміле;
- рецензувати відповіді товаришів, вносити корективи; ділитися своїми знаннями з іншими; допомагати товаришам, пояснювати незрозуміле;
- виконувати завдання, розраховані на опрацювання додаткової літератури, тривалі спостереження; знаходити різні варіанти вирішення завдань; практикувати вільний вибір завдань, переважно пошуковий, творчий;
- створювати ситуації самоперевірки, самоаналізу;
- урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елемент праці, гри, інших видів діяльності;
- виявляти інтерес до колективної діяльності.
                                        Технологія досвіду
В своїй роботі керуюсь вимогами до сучасного уроку:
- нестандартні форми проведення уроку і заходи, які сприяють їх впровадженню;
- науковий рівень викладання предмету;
- вибір учителем найефективніших методів і форм роботи;
- розвиток пізнавальних інтересів учнів;
- озброєння учнів прийомами самостійної роботи, формування навичок самоконтролю;
- врахування принципів диференціації і індивідуалізації;
- наявність зворотного звязку між учителем і учнем;
- обєктивність оцінювання;
- оптимальність домашнього завдання (характер, обєм, диференціація);
- результативність уроку (ступінь досягнення мети, якість знань та рівень оволодіння уміннями та навичками, позитивні зміни в розвитку та вихованні учнів).
В організації навчальної діяльності використовую принципи навчання:
- науковість, доступність, наочність, проблемність, самостійність і активність учнів, систематичність і послідовність;
- врахування індивідуальних особливостей учнів, диференціація, інтеграція;
- свідомість, стійкість засвоєння знань, умінь і навичок учнів;
- зв’язок навчання із життям;
- єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання.
З метою активізації пізнавальної діяльності, зростання інтересу учнів до уроку та його ефективності, поряд з класичними методами широко використовую активні форми навчання, поєднання традиційних та інноваційних методів навчання.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати свої знання, відчути впевненість в собі. Вико-ристання інтерактивних технологій – дієвий спосіб навчання, що передбачає активність і самостійність учнів протягом навчального процесу, створення атом-сфери співпраці, доброзичливості, розкриття і реалізацію особистості дитини.
В своїй роботі використовую кооперативні («Синтез думок», «Спільний проект»), фронтальні («Мікрофон», «Мозкова атака», «Метод прес», «Навчаючи – вчуся»), парні, індивідуальні технології навчання, самостійну роботу учнів (випереджувальні завдання, творча робота, дослідження, захист проекту).
У 7 – 9 класах використовую рольові ігри, уроки-подорожі, які сприяють зацікавленню учнів у вивченні хімії. У 10 – 11 класах доцільно використовувати лекційно-семінарську систему навчання, проводити уроки диспути, ділові ігри, конференції, захист проектів, що сприяє більш глибокому вивченню предмета.
Перевагами інтерактивних методів є:
- формування внутрішньої мотивації освітньої діяльності, стимулювання і розвиток пізнавальних інтересів, пошукової творчої активності школярів, самостійності у прийнятті рішень;
- співробітництво учителя і учнів на основі взаємодопомоги і довіри.
- по новому розвязуються проблеми навчання (не що вчити, а як навчити вчитися; не передавати суму знань, а навчити знаходити необхідну інформацію, самостійно вирішувати проблеми);
- збільшується ступінь засвоєння навчального матеріалу;
- адаптація навчання до індивідуальних здібностей школярів;
- інтеграція предметного, комунікативного і рефлексивного досвіду учнів.
Тривалий час  активно застосовую метод проектів з метою активізації пізнавальної діяльності при вивченні хімії. Цей метод вчить дітей чітко розуміти процес планування. Надає учням можливість критично мислити, співставляти різні точки зору, різні позиції, формувати та аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власні спостереження, свій та чужий досвід, необхідність внесення до колективної творчої праці власної ініціативи та оцінювання власного внеску, сприяє розвитку навичок роботи в команді та вчить спілкуванню. Проектна технологія дозволяє залучати до активної самостійної пізнавальної діяльності всіх учнів школи. При цьому поглиблюються знання учнів, формуються загальнопредметні, ключові та спеціальні компетентності.
Хімічний експеримент є джерелом знань, засобом активізації пізнавальної активності учнів. Слугує основою для висування і перевірки гіпотез, засобом закріплення знань і умінь, способом контролю якості засвоєння матеріалу і сформованості вмінь.
Значно активізувати пізнавальну діяльність учнів дозволяють комп’ютерні технології навчання хімії. Комп’ютерні програми з хімії відрізняються за дидактичними цілями: навчаючі програми, програми-тренажери, контролюючі програми, імітаційно-моделюючі програми, дидактичні ігри. Використання мережі Інтернет дає змогу пошуку та оволодіння різноманітною сучасною інформацією, активної дослідницької діяльності учнів.
Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності відіграє позакласна робота з хімії. Тижні хімії, робота над проектами, брейн-ринги, рольові ігри, вікторини, кросворди, цікаві досліди – все це сприяє зацікавленості учнів у вивченні хімії.
Весь комплекс застосовуваних методів і технологій дає можливість формування в учнів засобами навчального предмета ключових компетентностей, необхідних для соціалізації і творчої реалізації особистості.

                                   Результативність роботи
- Призери ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії
- Участь учнів у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН (секція хімія, екологія)
- Участь у різноманітних дослідницьких, творчих конкурсах хімічного та екологічного спрямування
- Вступ учнів до вищих навчальних закладів, вибір професії, що потребує знань хімії
- Формування ключових компетентностей, знань з хімії, необхідних сучасній освіченій людині.

Результативність у районному етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії:
2014 – 2015 н. р. Горбань І (7 кл) – І м.; Колот Т. (8 кл) – ІІ м.; Мироненко А. – (ІV) м.; Бибик І. (10 кл) – ІІ м..
2013 – 2014 н. р. Мироненко А (8 кл) – І м.; Вакуленко Д (11 кл) – ІІ м.; Колот Т. (7 кл) – ІІІ м.; Бибик І (9 кл) – ІV м.
2012 – 2013 н. р. – Мироненко А (7 кл) – І м.; Вакуленко Д (10 кл) – ІІ м. 
Результативність у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН:
2013 – 2014 н. р. Бибик І. – І м. (секція хімія); Вакуленко Ю – ІІ м. (секція агрономія).
2012–2013 н. р. Бибик І – ІІІ м ; Вакуленко Ю–ІІІ м. (секція хімія).
2011 – 2012 н. р. Мартюк Д. – І м. (секція екологія)
2010 – 2011 н. р. Мартюк Д  - І м. (секція екологія), Мартюк С. – ІІ м. (секція хімія).
                                                
 
Top